Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
- розведення багать у лісі (крім тих, що пов'язані з технологі вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);
- заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
- відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
- палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети;
- залишати у непередбачених для цього місцях лісу обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір'я тощо;
- заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна,
- експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;
- палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо).
Підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:
- розміщувати ближче ніж за 100 м. від стіни хвойного лісу, 50 м. - мішаного 20 м. - листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (відповідно до протипожежних вимог вказаних в ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій тощо);
- у випадку існуючого ближчого за відстанню розміщення названих об'єктів від стіни лісу здійснювати додаткове протипожежне облаштування цих об'єктів;
- випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити сільськогосподарські пали),
- залишати під час будівництва доріг, газопроводів, нафтопроводів, мереж електропередачі, зв’язку, радіофікації, інших комунікацій та об'єктів деревні залишки і горючі матеріали;
- звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;
- здійснювати у лісі без узгодження з постійними лісокористувачами роботи з використанням вибухових та інших горючих речовин.
Також повідомляємо, що відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягне за собою адміністративну відповідальність.
Стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Самовільне випалювання рослинності або її залишків
Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів (3060-6120 грн.) доходів громадян і на посадових осіб - від дев'ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
